Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) вперше був виявлений в області за допомогою жовтих феромонних клейових пасток в 2018 році на площі 360 га в Гайворонському районі (наразі – Голованівський район). Тоді ж був запроваджений карантинний режим та розроблений план заходів з локалізації та ліквідації шкідника, що передбачав застосування сівозміни, повернення кукурудзи на поля мінімум через 3 роки та інтегрований захист посівів кукурудзи в господарствах.

Обстеження посівів кукурудзи в області за допомогою феромонних пасток продовжувались. Щорічно вони проводились локально в різних частинах області. Діабротика різної чисельності була виявлена майже по всій області. Площа під карантинним режимом виросла майже до 8 тис.га.

В 2022 році на полях господарства, де був запроваджений карантинний режим з 2018 року, знову висіяли кукурудзу. Варто одразу зазначити, що в господарстві дотримувались рекомендованих заходів по локалізації шкідника. За результатами обстеження цих посівів в 2022 році встановлено, що в порівнянні з полями інших господарств регіону середня чисельність жука на 1 феромонну пастку виявилась менша, але в порівнянні з першим роком виявлення жука на цих полях - вона збільшилась в 10 раз.

Аналіз результатів обстежень по області та висновків фітосанітарних експертиз свідчить, що середня чисельність імаго (жуків), яка потрапляє до феромонних пасток, з кожним роком збільшується і ареал діабротики розширюється.

Наразі на території області шкодочинність личинок діабротики невелика, стебел у формі «гусячої шиї» не спостерігається. Більше шкоди завдають жуки, які пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани, а при великій кількості імаго та сприятливих погодних умовах пошкоджують дозрілі качани. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані та в результаті падає врожайність. Жуки та личинки діабротики є носіями збудників грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань кукурудзи. Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції цього шкідника значно зростає.

Враховуючи біологію західного кукурудзяного жука, регулярна сівозміна та спільна відповідальність є ключовою стратегією втручання в життєвий цикл шкідника: коли личинки вилуплюються на полі, де немає кукурудзи, вони вмирають від голоду, перш ніж встигнуть дозріти і відкласти яйця.

Проте більшість аграріїв і власників присадибних ділянок не дотримуються належної сівозміни, тому і маємо тенденцію швидкого поширення шкідника на значні площі. Якщо нічого не зміниться, через деякий час кількість західного кукурудзяного жука може сягнути критичного порогу чисельності, що призведе до значних економічних збитків.

Для контролю чисельності рекомендуємо усім землевласникам, в тому числі і на присадибних ділянках:

• проводити постійний контроль посівів кукурудзи шляхом огляду кореневої системи на виявлення личинок, а також листової поверхні волоті, ослаблених пожовклих і падаючих рослин з метою можливого виявлення жуків;
• дотримуватись агротехніки вирощування, сівозміни, висівати сорти та гібриди, стійкі до пошкодження західним кукурудзяним жуком, проводити обробку насіння та посівів інсектицидами пролонгованої дії, які внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.